Здоров'я - це рух!

Відомо, що формування здорового способу життя дітей та підлітків тісно пов’язане з  їх фізичним вихованням.
У загальному комплексі факторів, які сприяють зміцненню здоров’я молодого (нового ?) покоління велике значення надається фізичному тренуванню. Проте постійне зростання складності шкільних навчальних програм вимагає від учнів все більшої кількості часу на приготування уроків, що  автоматично скоротило рухову активність та збільшило тим самим дефіцит м’язової діяльності школярів. А це дуже негативно позначилося на їхньому здоров’ї та фізичному розвиткові. Збільшилась частота випадків, коли через відхилення у стані здоров’я та слабкий фізичний розвиток дитина не може виконати навіть обов’язкову програму фізичного виховання, передбачену для основної групи учнів її віку.
У наш час ні в кого не викликає сумнівів, що фізична активність є необхідною умовою збереження здоров’я людини. Справа в тому, що організм людини запрограмований на певний об’єм м’язової активності, адже рух - це основний прояв життєдіяльності, на основі якого людина забезпечує реалізацію індивідуальних та соціальних програм свого функціонування.
З роботою опорно-рухового апарату функціонально тісно пов’язана діяльність регулюючих систем організму, тобто нервової та ендокринної, а також систем, що здійснюють пластичне та енергетичне забезпечення (серцево-судинна, дихальна, система травлення). Таким чином, достатня рухова активність є необхідною умовою збереження здорового стану внутрішніх органів і організму в цілому.
Тим часом об’єм м’язової активності людини протягом останніх десятиліть значно скоротився, а розширення застосування розумової праці за рахунок скорочення об’єму фізичної привело до появи цілої низки поширених неінфекційних захворювань, що мають характер епідемії (ІХС, гіпертонічна хвороба, атеросклероз, судинні захворювання мозку, цукровий діабет тощо). Причому під негативний вплив гіподинамії людина потрапляє зараз уже в молодому віці - відбувається “омолодження” цих хвороб.
Спеціальними дослідженнями встановлено, що рухова активність учнів 1-х та 2-х класів падає на 50% в порівнянні з дошкільним періодом життя, а старшокласники 75% всього часу неспання не рухаються. Особливо страждають від дефіциту рухової активності школярі 5-х та 6-х класів: навчальні навантаження в них дуже великі та потребують великого напруження сил, хоча саме в цей час відбуваються складні фізіологічні перебудови в організмі підлітків.  
Якщо в результаті гіподинамії ми втрачаємо здоров’я, тож нічого дивного, що воно повертається до нас, коли ми теж повертаємось до необхідного нам рівня фізичної активності. Значно доцільніше запобігти хворобам, дотримуючись режиму регулярних фізичних навантажень. А для цього потрібна свідома мотивація до фізичної активності. Встановлено, що найбільш корисними для зміцнення здоров’я є ті види фізичної активності, які сприяють розвитку витривалості. Для них характерні такі ознаки:

•  участь у роботі великих м’язових груп;
•  можливість довготривалого виконання вправ;
•  ритмічний (циклічний) характер м’язової діяльності;
•  енергозабезпечення роботи м’язів в основному за рахунок аеробних процесів,  що призводить до зростання рівня МСК (максимального споживання кисню)

Отже, найбільший профілактичний вплив мають вправи аеробного або, за даними деяких авторів, переважно аеробного спрямування, які тренують фізичну витривалість. Це стосується  оздоровчої ходи, ходи по сходах, бігу в середньому темпі (може бути і біг на місці), ритмічної гімнастики в аеробному режимі, їзди на велосипеді, ходьби на лижах, веслування, плавання, ковзанярства, стрибків із скакалкою, пішохідного туризму тощо.
Таким чином, навіть якщо з тих чи інших причин дитина не в змозі займатися спортом в спеціальних секціях або спортивних школах, є можливість використання ефективних оздоровчих засобів масової фізичної культури. Таким засобом, наприклад, є біг, що впевнено набуває останнім часом все більшої популярності.